Рада рекордів України. Головні прогульники і законотворці 2017 року (графіка) Избранное

17.01.2018 00:00
shadow

Народні депутати України ініціюють у 300 разів більше законопроектів, ніж парламентарі Норвегії та Швейцарії, пише Главком.

Верховна Рада. Підсумки-2017 у 16 головних тезах

1. Темпи законодавчої активності Верховної Ради суттєво знизилися за три роки роботи. Про це свідчить щорічне зменшення кількості зареєстрованих законопроектів та прийнятих законів. Якщо у 2015 році за рік було зареєстровано понад 4 тис. законопроектів, то у 2016-му – 3,2 тис., а в 2017-му – майже вдвічі менше, 2,3 тис. Також зменшилася кількість прийнятих законів. Найбільше законів було прийнято за час роботи другої сесії ВР (лютий-серпень 2015 року) – 232 закони. За третю сесію було прийнято 213 законів, четверту – 170, п’яту – 175, шосту (лютий-липень 2017 року) – 137. Таким чином саме 2015 рік можна назвати найпродуктивнішим в роботі парламенту.

2. Попри щорічне зменшення кількості законопроектів Рада VIII скликання залишається рекордсменом серед українських парламентів за кількістю зареєстрованих законодавчих ініціатив. Наразі у парламенті зареєстровано 10,7 тис. законопроектів. Для порівняння: у парламенті VII скликання (за весь час) було зареєстровано 7,4 тис., VI скликання (за три роки) – 8,1 тис., V скликання (за весь час) – 3,3 тис., V скликання (за три роки) – 7,6 тис.

У 2017 році було зареєстровано 2367 законопроектів. Із них 1329 документів були проектами законів. Це значно менше, аніж у попередні роки. Так, у 2016 році було зареєстровано 3226 законопроектів, у 2015 році ­– 4279. Таким чином, за три роки роботи ВР спостерігається поступове зменшення кількості законопроектів: із понад 4 тис. за рік у 2015 р. до 3,2 тис. – у 2016 р. та 2,3 тис. – у 2017 р.

3. Україна також є абсолютним лідером серед європейських держав за кількістю поданих законопроектів. Так, в середньому за один рік українські народні депутати ініціюють 1,8 тис. проектів законів. Для порівняння: парламентарі Норвегії в середньому ініціюють 5 законопроектів на рік, Швейцарії – 6, Греції – 13, Австрії – 46, Великобританії – 66, Ісландії – 71, Данії – 74, Португалії – 115, Бельгії – 227, Фінляндії – 257, Франції – 337, Італії – 644. Тобто, народні депутати України ініціюють в 300 разів більше законопроектів, ніж парламентарі Норвегії та Швейцарії, в 140 разів більше, ніж Греції, 39 разів більше, ніж Австрії, 25 разів більше, ніж Великобританії, Ісландії та Данії; 15 разів більше, ніж Португалії; 8 разів більше, ніж Бельгії та Фінляндії; 5 разів більше, ніж Франції та втричі більше, аніж Італії.

Попри це, у загальному відношенні парламент VIII скликання залишається рекордсменом серед українських парламентів за кількістю зареєстрованих законопроектів. Так, у ВР зареєстровано 10,7 тис. законопроектів.

КВУ зазначає, що надмірна кількість законопроектів суттєво ускладнює роботу парламенту і не сприяє належній роботі Верховної Ради. При цьому лише незначна частина законопроектів стають законами (12% у VIII скликання). Крім того, законодавчі ініціативи народних депутатів часто є неякісними. Так, кожен другий законопроект отримує негативні висновки Головного науково-експертного управління парламенту, кожен третій – Міністерства фінансів України. КВУ рекомендує обмежити право законодавчої ініціативи для окремо взятих народних депутатів. Варто передбачити, що право законодавчої ініціативи мають народні депутати у чисельності не меншій, аніж чисельність найменшої фракції. Це б сприяло більш якісній роботі народних депутатів та дозволило б зменшити кількість потенційного «законодавчого спаму».

4. У 2017 році було прийнято 162 закони. Із 162 законів 92 ініціювали народні депутати, 48 – Кабмін, 22 – президент. За тематикою прийнятих законів переважав економічний (15% прийнятих законів), гуманітарний (14%) та безпековий (9%) блоки. Значна кількість прийнятих законів на тему культури, освіти, науки, сім’ї, молоді та спорту вирізняє 2017 рік із попередніх.

Як і раніше, абсолютну більшість законопроектів в 2017 році зареєстрували народні депутати, а не Кабінет Міністрів чи Президент. Із 2367 законопроектів 2129 ініціювали нардепи. Кабмін подав 195 законопроектів, Президент – 43. Така ситуація свідчить про відсутність збалансованого підходу в роботі ВР. В умовах парламентсько-президентської республіки, якою є Україна, логічним є ініціювання більшості законів урядом, а не з боку окремих народних депутатів.

Щодо законів, прийнятих в 2017 році, то більшість із них стосувалися питань податкової, митної, промислової політики та підприємництва (15% прийнятих законів), безпеки, оборони та соцзахисту військовослужбовців (9%), а також культури, освіти, науки та сім’ї (14%). Класифікація відповідно до розподілу за головним комітетом щодо опрацювання законопроекту.

5. За прийняті в 2017 році закони найбільше голосів віддавали народні депутати «Народного Фронту», Блоку Петра Порошенка та Радикальної партії Олега Ляшка. В середньому «за» один прийнятий закон голосували 77% фракції НФ, 72% — БПП та 67% — РПЛ. Також «за» голосували близько половини депутатів «Самопомочі» (59%), «Батьківщини» (47%) та позафракційних (41%), третина депутатів «Волі Народу» (36%) та «Відродження» (34%) та чверть нардепів «Опозиційного блоку» (24%). Таким чином, «за» в середньому голосували 162 народні депутати НФ і БПП із 226 необхідних для прийняття законів. Решту голосів, як правило, забезпечували народні депутати із фракцій «старої коаліції» (РПЛ, «Самопоміч», «Батьківщина»).
6. Така ж тенденція зберігалася при голосуванні за закони, ініційовані урядом, та президентом. Однак, за закони, ініційовані Кабміном, голосувало дещо більше, ніж зазвичай депутатів «Волі Народу» та «Відродження». В середньому «за» голосували 78% депутатів НФ, 72% — БПП, 68% — РПЛ, 61% — «Самопомочі», 46% — «Батьківщини», 43% — «Волі Народу», 42% — позафракційних, 39% — «Відродження», 18% — «Опозиційного блоку».

Президентські закони підтримувало більше депутатів БПП та «Відродження», менше – «Батьківщини» та «Самопомочі». В середньому «за» голосували 77% депутатів НФ, 76% — БПП, 57% — РПЛ, 47% — «Самопомочі», 45% — «Відродження», 32% — «Батьківщини», 36% — «Волі Народу», 34% — «Опозиційного блоку», 33% — позафракційних.

7. Як і в 2016 році, більшість прийнятих законів ініціювали депутати БПП та НФ. Члени фракції БПП були серед авторів 68 прийнятих законів, НФ – 62. Депутати «Самопомочі» були серед ініціаторів 37 законів, РПЛ – 33, «Батьківщини» – 32. Члени фракції «Опозиційного блоку» ініціювали 16 прийнятих законів, «Відродження» — 14, «Волі Народу» — 8. Депутати від різних фракцій та груп часто були авторами одного закону.

8. Серед найпродуктивніших депутатів 2017 року Андрій Шинькович (БПП) – 10 проектів законів його співавторства були прийняті в 2017 році як закони, Ірина Подоляк («Самопоміч»), Марія Іонова (БПП) – 9, Микола Княжицький (НФ) – 8, Віктор Галасюк (РПЛ), Артур Герасимов (БПП), Роберт Горват (БПП), Максим Єфімов (БПП), Олена Кондратюк («Батьківщина»), Олег Ляшко (РПЛ), Роман Мацола (БПП) – 7.

9. Темпи законодавчої активності народних депутатів значно відрізняються. Так, 11 народних депутатів не подали жодного проекту закону за 2017 рік, 49 – подали понад тридцять. Серед окремо взятих нардепів найбільше законопроектів за рік подали А. Шинькович – 75, Р. Мацола – 68, О. Ляшко – 56.

10. Збільшення відсотку голосів «за» прийняті закони та зростання кількості успішних законодавчих ініціатив засвідчили зростання впливу в парламенті депутатів РПЛ та «Відродження», а також зменшення ролі представників «Батьківщини» та «Самопомочі». Якщо в 2016 році «за» прийняті закони в середньому голосували 54% РПЛ, то у 2017 році — 67%. У «Самопомочі» та «Батьківщини» показник підтримки прийнятих законів знизився. У 2016 році «за» прийняті закони в середньому голосували 68% «Самопомочі» та 54% «Батьківщини», а у 2017 році – 59% та 47% відповідно. Також «за» стали частіше голосувати народні депутати групи «Відродження» (із 28% до 34%). Натомість, рідше «за» голосували нардепи «Волі Народу» (із 41% до 36%). У 2016 році депутати РПЛ були серед авторів 24 прийнятих законів, у 2017 році – 33, що дозволило їм випередити за цим показником фракцію «Батьківщини». Депутати «Відродження» були серед ініціаторів 8 законів у 2016 році, що було на той час найменшим показником. Натомість, у 2017 році вони ініціювали 14 прийнятих законів та значно випередили депутатів «Волі Народу».

11. Сумлінність роботи народних депутатів дещо знизилася за три роки. Зокрема, щодо участі в голосуваннях. За 2017 рік у Раді відбулося 4553 голосування, що значно більше, ніж у 2015 та 2016 рр, коли було проведено 3618 та 3 417 голосувань відповідно. При цьому погіршилися показники участі народних депутатів в голосуваннях. Якщо в 2015 та 2016 роках один нардеп в середньому брав участь відповідно в 55% та 54% голосувань за рік, то у 2017 році – лише в 42%.

12. Півсотні нардепів, 56 осіб, пропустили 90% голосувань у 2017 році. Серед ТОП-10 народних депутатів, які пропустили найбільше голосувань у 2017 році: Євген Бакулін («Опозиційний блок»), Сергій Льовочкін («Опозиційний блок»), Вадим Рабінович («Опозиційний блок»), Євгеній Мураєв (позафракційний), Віталій Чепинога (БПП), Денис Дзензерський (НФ), Костянтин Жеваго (позафракційний), Юхим Звягільський («Опозиційний блок»). При цьому Євген Бакулін не проголосував (не натискав «за», «проти», «утримався») жодного разу за рік.

13. Лідери фракцій ВР також демонстрували низькі показники участі в голосуваннях. Антилідером за цим показником є Юрій Бойко, який у 2017 році взяв участь в 3% голосувань. Юлія Тимошенко взяла участь у 21% голосувань, Олег Ляшко – 39%, Максим Бурбак – 63%, Олег Березюк – 64%, Артур Герасимов – 77%.

14. У 2017 році відбулося 116 пленарних засідань ВР, що на 8 засідань менше, аніж минулого та позаминулого років. В середньому на них було зареєстровано 330 народних депутатів із 423. Найбільше нардепів відвідало засідання ВР у червні, найменше – у січні. Загалом за даними письмової реєстрації із 423 народних депутатів 50 пропустили із невідомих причин половину пленарних засідань ВР у 2017 році. Із них 12 є членами фракції «Опозиційного блоку», 9 – позафракційними та членами БПП, 7 – «Відродження», 5 – «Воля Народу», 4 – НФ, 2 – «Батьківщина», по 1 – РПЛ та «Самопоміч». Не пропустили жодного пленарного засідання ВР у 2017 році без поважних причин 28 народних депутатів. Ще 90 нардепів пропустили не більше 5 засідань.

15. Серед ТОП-10 депутатів-прогульників 2017 року: Євген Бакулін, Дмитро Добкін («Опозиційний блок»), Дмитро Ярош (позафракційний), Михайло Добкін («Опозиційний блок»), Іван Фурсін («Воля Народу»), Віталій Чепинога (БПП), Геннадій Бобов («Відродження»), В’ячеслав Богуслаєв («Воля Народу»). Не відвідали жодного засідання нардепи-втікачі Сергій Клюєв та Олександр Онищенко. За даними письмової реєстрації Євген Бакулін, Дмитро Добкін, Сергій Клюєв та Олександр Онищенко із невідомих причин пропустили всі 116 пленарних засідань за рік, Дмитро Ярош – 114, Михайло Добкін – 106, Іван Фурсін – 101, Віталій Чепинога — 101, Геннадій Бобов — 100, В’ячеслав Богуслаєв – 97. За даними електронної реєстрації в окремих із вказаних народних депутатів вищі показники відвідуваності.

16. Серед фракцій та груп найбільше пленарних засідань ВР за рік відвідали народні депутати «Народного Фронту» та БПП, найменше – «Волі Народу». В середньому на пленарних засіданнях ВР було письмово зареєстровано 84% депутатів фракції НФ, 83% — БПП, 80% — РПЛ, 79% — «Батьківщини», 78% — «Самопомочі», 68% — «Опозиційного блоку», 67% — «Відродження», 64% — «Волі Народу».

З-поміж лідерів фракцій найвищі показники відвідуваності у 2017 році в Юрія Бойка, найнижчі – в Олега Березюка та Юлії Тимошенко. За даними письмової реєстрації Юрій Бойко пропустив без поважних причин лише 1 із 116 пленарних засідань, Артур Герасимов – 5, Олег Ляшко – 7, Максим Бурбак – 8. Олег Березюк та Юлія Тимошенко пропустили без поважних причин чверть пленарних засідань ВР: 33 та 30 відповідно.

В тему: Максим Бурбак: как черновицкие сели на «золотой унитаз» донецких

Вячеслав Богуслаев. Путь от инженера к мультимиллионеру

Ярош и Правый сектор. На кого работаем?

Александр Онищенко: человек со вкусом скандала

Андрей Клюев: вернет ли деньги «солнечный аферист»?

Михаил Добкин: Допа на крючке у Гепы

Наталья Королевская. Вторая «леди Ю» или первая «леди Н»?

Вадим Рабинович: секреты подпольного миллиардера

Евгений Мураев: новый кандидат от старого харьковского клана

Левочкин. «Серый Кардинал» и его сестра

Ефим Звягильский: патриарх украинской коррупции и отец донбасского сепаратизма. ЧАСТЬ 1

КОНСТАНТИН ЖЕВАГО. ВЗЛЕТЫ И ПАДЕНИЯ ДОЛЛАРОВОГО МИЛЛИАРДЕРА

Вячеслав и Александр Константиновские: как «русская мафия» подалась в «украинские патриоты»

Максим Микитась: семейные тайны миллиардного тендера. ЧАСТЬ 2

Боевой радикал Ляшко. Часть 1


Джерело статті: “https://skelet-info.org/47609-2/”

Оставить комментарий